Народна гра "Зозуля"

 "Зміцнити здоров"я дитини в дитинстві, не допустити, щоб дитина вступила в юність кволою та млявою - це означає дати їй всю повноту життєвий радощів"

                                       В.О.Сухомлинський

     Народна рухлива гра - невичерпна виховна скриня для патріотичного виховання маленьких українців. Саме в народній грі відображаються темперамент, характер, почуття, побут та звичаї наших пращурів-українців. 
Грати в народну гру не можливо, без знання історії її виникнення. Дитині необхідно розповісти, як її грали в давнину.
Своїм корінням українські народні ігри сягають доістоичних, ще язичницьких часів. Тоді ще наші предки жили в тісних зв"язках із природою і їх господарські заняття та світогляд єдналиися з явищами природи. Вони щиро вірили богам, які. як їм здавалося, правлять світом. Прихід весни зустрічали веснянками, танцями й іграми. 
  З плином часу обрядові дійства втратили сенс і до сьогоднішнього дня залишились тільки дитячі забави - народні ігри.
Народні ігри несуть оздоровчий, освітній та виховний характер.

Пропоную зіграти в українську народну гру "Зозуля".

Правила гри.
Дитина сидить на стільчику спиною до інших дітей (батьків), вона -"зозуля". Хтось із дорослих промовляє "По гайочку погуляємо, зозулю пошукаємо" і всі учасники крім зозулі розходяться по приміщенні. Дитина - "зозуля"  кує: "Ку-ку, ку-ку!" Всі учасники зупиняються.
За сигналом дорослого один з дітей кує: "Ку-ку!" "Зозуля" повертається і відгадує. Якщо відгадає, ця дитина стає "зозулею". Гра повторюється.
Примітка.
Слід пояснити всім учасникам гри, що грати в гру треба без жодних підказок, так буде нечесно і стежити за тим, щоб всі учасники гри ходили у різних напрямках приміщення.


Коментарі